У 2026 році для більшості ФОП, які проводять розрахункові операції, застосування РРО або програмного РРО (ПРРО) є обов’язковим. Водночас закон передбачає випадки, коли підприємець може працювати без касового апарата та не видавати фіскальний чек.
Ключове значення мають група єдиного податку, спосіб отримання оплати та формат продажу. ДПС окремо наголошує: сама по собі безготівкова оплата не завжди означає, що РРО не потрібен.
Головне коротко
- ФОП першої групи єдиного податку можуть не застосовувати РРО/ПРРО, якщо дотримуються умов перебування на цій групі.
- У 2026 році ліміт доходу для ФОП першої групи становить 1 444 049 грн.
- Для ФОП 2–4 груп та підприємців на загальній системі РРО/ПРРО потрібен під час розрахункових операцій.
- Оплата безпосередньо на поточний рахунок ФОП за реквізитами IBAN не є розрахунковою операцією, тому чек на таку оплату не формується.
- Оплата карткою, через POS-термінал або інтернет-еквайринг є розрахунковою операцією та, як правило, потребує фіскалізації.
- У 2026 році за порушення правил застосування РРО/ПРРО діють штрафи 100% вартості операції за перше порушення та 150% — за кожне наступне.
Хто з ФОП може працювати без РРО у 2026 році
Найбільш очевидне звільнення від застосування РРО/ПРРО передбачене для платників єдиного податку першої групи.
Водночас право працювати без касового апарата пов’язане не лише з номером групи. ФОП першої групи має відповідати встановленим вимогам до своєї діяльності.
До першої групи належать підприємці, які:
- не використовують працю найманих працівників;
- здійснюють роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або надають побутові послуги населенню;
- не перевищують встановлений для групи річний ліміт доходу.
У 2026 році граничний обсяг доходу для ФОП першої групи становить 1 444 049 грн на рік. Ця сума відповідає 167 мінімальним зарплатам, установленим на 1 січня 2026 року: 8647 грн × 167.
Чи може ФОП першої групи продавати через інтернет
Тут важливо розрізняти не тільки питання РРО, а й відповідність умовам самої першої групи.
ДПС зазначає, що продаж через інтернет-магазини, соціальні мережі, маркетплейси та месенджери або організація доставки товарів може означати вихід за межі дозволеного для першої групи формату діяльності.
У такому випадку підприємець ризикує втратити право перебувати на першій групі єдиного податку та перейти на іншу групу.
ФОП 2–4 груп: коли потрібен РРО або ПРРО
Для ФОП другої, третьої та четвертої груп єдиного податку, а також для підприємців на загальній системі, які здійснюють розрахункові операції, діють інші правила.
РРО або ПРРО потрібно застосовувати, зокрема, під час:
- приймання готівки;
- розрахунків банківськими картками;
- оплат через POS-термінали;
- розрахунків через сервіси інтернет-еквайрингу та платіжні системи.
При цьому розмір доходу сам по собі не звільняє ФОП 2–4 груп від РРО, якщо підприємець проводить розрахункові операції.
Коли ФОП може отримати оплату без чека
Окреме правило діє для оплати безпосередньо на поточний рахунок підприємця.
Якщо покупець самостійно переказує кошти на IBAN-рахунок ФОП за повними банківськими реквізитами, така операція не вважається розрахунковою. У цьому випадку РРО або ПРРО для самого переказу не застосовується.
Наприклад, підприємець може виставити клієнту рахунок із реквізитами IBAN, а клієнт здійснити банківський переказ. За такої форми оплати фіскальний чек на отриману суму не формується.
Однак це правило не означає, що будь-яка оплата «без готівки» звільняє від РРО.
IBAN та оплата карткою — не одне й те саме
Якщо клієнт оплачує товар або послугу карткою, через POS-термінал чи інтернет-еквайринг, це вже розрахункова операція, для якої можуть виникати обов’язки щодо застосування РРО/ПРРО.
Тому підприємцю важливо розрізняти:
Переказ за реквізитами IBAN → РРО/ПРРО для такої операції не потрібен.
Оплата карткою або через POS → потрібна фіскалізація, якщо немає іншого передбаченого законом винятку.
Оплата через інтернет-еквайринг → така операція також підпадає під правила проведення розрахункових операцій.
Які штрафи за роботу без РРО у 2026 році
У 2026 році для підприємців, які проводять розрахункові операції, діють повні розміри фінансових санкцій.
За непроведення операції через РРО/ПРРО, невидачу чека або проведення операції на неповну суму передбачено:
- 100% вартості проданих товарів, робіт або послуг — за перше порушення;
- 150% вартості — за кожне наступне порушення.
Тобто якщо підприємець провів розрахункову операцію на 5000 грн без необхідної фіскалізації, фінансова санкція за перше порушення становитиме 5000 грн, а за наступне аналогічне порушення — 7500 грн.
Водночас ці штрафи стосуються саме тих операцій, для яких закон вимагає застосування РРО/ПРРО. Якщо підприємець має законне звільнення від фіскалізації, відсутність чека сама по собі не є порушенням.
Що це означає для ФОП
Перед тим як працювати без РРО/ПРРО, підприємцю варто перевірити одразу три речі:
- Яка система оподаткування та група ФОП.
- Як саме клієнт платить: готівкою, карткою, через еквайринг чи безпосередньо на IBAN.
- Який формат продажу: офлайн, через ринок, інтернет-магазин, соцмережі, маркетплейс тощо.
Найпоширеніша помилка — вважати, що будь-яка безготівкова оплата не потребує чека. Насправді ключова різниця полягає між прямим банківським переказом на рахунок за реквізитами IBAN та оплатою із використанням картки або платіжного сервісу.
Для ФОП першої групи додатково важливо не виходити за межі дозволених видів діяльності та контролювати річний ліміт доходу 1 444 049 грн у 2026 році.
Отже, у 2026 році працювати без РРО можна, але не просто через невеликий оборот або безготівкову форму оплати. Вирішальне значення мають статус підприємця, вид діяльності та конкретний спосіб розрахунку з клієнтом.
