Під час воєнного стану роботодавець може надати працівнику навчальну відпустку без збереження заробітної плати. Така можливість передбачена спеціальними правилами трудового законодавства на період воєнного стану.
Тому відмова роботодавця оплачувати навчальну відпустку сама по собі не є порушенням законодавства, якщо він правомірно застосовує відповідну норму Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Головне коротко
- під час воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні залишається гарантованою;
- інші види відпусток понад ці 24 дні роботодавець може надати без збереження зарплати;
- це стосується, зокрема, відпустки у зв’язку з навчанням;
- роботодавець може відмовитися оплачувати навчальну відпустку та надати її без збереження заробітної плати;
- відповідне положення Закону № 2136-IX визнане Конституційним Судом України конституційним.
Що передбачає закон під час воєнного стану
Особливості надання відпусток під час воєнного стану визначає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 цього Закону, у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки, крім окремих винятків, понад щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні може за рішенням роботодавця здійснюватися без збереження заробітної плати.
Отже, оплачувана щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні залишається мінімальною гарантованою тривалістю.
Водночас інші види відпусток, які надаються понад цей період, можуть бути неоплачуваними.
Чи стосується це навчальної відпустки
Так.
До відпусток, які можуть надаватися без збереження заробітної плати за рішенням роботодавця під час воєнного стану, належить і відпустка у зв’язку з навчанням.
Тобто якщо працівник звертається щодо навчальної відпустки, роботодавець має право надати її без збереження заробітної плати.
У такому випадку відсутність оплати навчальної відпустки не означає автоматичного порушення трудового законодавства.
Що вирішив Конституційний Суд
Питання конституційності відповідної норми Закону № 2136-IX розглянув Конституційний Суд України.
Рішенням № 3-р/2026 від 19 травня 2026 року положення абзацу третього частини першої статті 12 Закону № 2136-IX визнано конституційним.
Таким чином, спеціальне правило щодо можливості надання окремих видів відпусток без збереження заробітної плати під час воєнного стану продовжує діяти.
Яка відпустка залишається гарантовано оплачуваною
Під час воєнного стану працівник має гарантоване право на щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 24 календарні дні.
Саме ця тривалість є мінімальною гарантією, яку передбачає спеціальне законодавство на період воєнного стану.
Інші види відпусток, які надаються понад зазначені 24 календарні дні, можуть за рішенням роботодавця бути без збереження заробітної плати.
Чи законна відмова роботодавця оплачувати навчальну відпустку
Так, за наведених умов.
Якщо роботодавець правомірно застосовує абзац третій частини першої статті 12 Закону № 2136-IX, він може надати працівнику навчальну відпустку без збереження заробітної плати.
Тому сама по собі відмова оплачувати навчальну відпустку під час воєнного стану не є порушенням законодавства про працю.
Водночас важливо розрізняти гарантовану щорічну основну відпустку та інші види відпусток. Спеціальні правила воєнного стану не скасовують гарантовані 24 календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки.
